Нові податки для заробітчан: українців пускатимуть за кордон з новими картками

Українських заробітчан обкладуть новим податком і пускатимуть за кордон з картками. Про це йдеться в проекті закону №10153 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення державної підтримки українців за кордоном", пише Ubr.ua. та сайт Черкаси.

Законопроектом виписується кілька дуже важливих нововведень:

• Створення окремого органу виконавчої влади з питань трудової міграції;
• Під контролем Мінсоцполітики;
• Формування реєстру заробітчан;
• Установа Фонду добробуту українських мігрантів;
• Впровадження карти трудового мігранта.

Нового контролера трудових мігрантів вже встигли обізвати новим "міністерством". По-перше, в його структурі передбачається створення територіальних органів (в містах і областях). По-друге, його наділять величезним числом нових повноважень:

• Провести перепис заробітчан, з яких збиратимуть внески до Фонду добробуту.
• Взяти на себе збір та ведення бази трудових мігрантів. Відомство буде допомагати людям з працевлаштуванням.
• Здійснювати правову допомогу, вирішувати трудові спори.
• Займатися організацією курсів перекваліфікації, допомагати повернутися трудовим мігрантам консультаціями у відкритті бізнесу в Україні.
• Надавати соціальні послуги заробітчанам.
• Проводити культурні та освітні заходи.
• Створювати бази агентств з працевлаштування, яким видаватимуть ліцензії, і контролювати їх роботу.
• Видавати перед від'їздом мігранту проект трудового договору, завірений роботодавцем (з кількістю робочих годин, умовами праці, інформацією про страховку).
• Розповісти про особливості країни, в яку їде людина.

На все вищеперелічене будуть потрібні гроші, і чималі. Щоб їх зібрати, нове відомство створить в Україні новий фонд — під назвою «Фонд добробуту». Наповнювати його буде Держслужба зайнятості, компанії-посередники, які працевлаштовують наших людей за кордоном, а також самі заробітчани. Ті люди, які отримають роботу за допомогою посередників.

Відповідно до законопроекту, перший внесок — реєстраційний — за людину зроблять посередники: Держслужба зайнятості або агентство з працевлаштування. А наступні — сам працівник. Причому, щороку. Розміри цих внесків в документі не прописані.

За всі ці витрати людині запропонують дві речі:

• карту трудового мігранта;
• страховий поліс державної страхової компанії.

Водночас є очевидним інший, дуже важливий момент — від усього цього можна буде відмовитися. Якщо українець сам працевлаштувався за кордоном, то він може не платити ніяких відрахувань до Фонду добробуту, і ніяких страховок і карт не отримувати. Все на добровільних умовах. Експерти не вірять, що нова ініціатива дозволить вивести з тіні ринок працевлаштування, і дозволить його хоч якось контролювати.Вони побоюються, що новий закон, в разі його прийняття, ще більше ускладнить ситуацію на ринку праці.

Нагадаємо, що з нового 2019 року мінімальна зарплата в Польщі для працівників на менш кваліфікованих посадах становитиме 12 тисяч гривень. На таких посадах в основному працюють українські заробітчани. Згідно з розпорядженням польського уряду, з початку 2019 року валова мінімальна зарплата для всіх працівників в країні складе 2250 злотих (16 тисяч 550 гривень). Це на 7,1% (150 злотих) більше, ніж в попередньому році.

Так, працівник на найменш кваліфікованій посаді буде отримувати "на руки" близько 1634 злотих (12 тисяч 20 гривень, що майже втричі більше, ніж в Україні). Крім мінімальних місячних окладів, уряд Польщі переглянув і погодинні ставки. Тому з 1 січня 2019 року мінімальна валова ставка складе 14,7 злотих за годину (100 гривень). Тобто чистими грошима працівники отримуватимуть близько 10,7 злотих за годину (73-74 гривні).

Варто зауважити, що законодавчо встановлена ​​мінімальна зарплата не поширюється на цивільно-правові договори. Наприклад, на договори про комісійну оплату праці. Зазвичай працівники, які отримують "мінімалку", працюють повний робочий день. Однак в разі неповної зайнятості (неповний робочий день, 1/4 часу і так далі) мінімальна зарплата буде вираховуватися пропорційно відпрацьованому часу.

Зростання мінімальної зарплати в Польщі торкнеться і розрахунку розміру вихідної допомоги у разі звільнення працівника. З 2019 року роботодавець зобов'язаний буде видавати допомогу в розмірі не більше 15 мінімальних валових зарплат, тобто 33 тисячі 750 злотих (248 тисяч 300 гривень).

Слід зазначити, що польський уряд пильно стежить за дотриманням роботодавцями встановлених нормативів. У разі невиплати працівнику належної зарплати, Національна інспекція праці штрафуватиме роботодавців на суму від 1 тисячі до 30 тисяч злотих.