Шахраї заробляють на працевлаштуванні черкащан тисячі гривень

Тільки цього року із 64,4 тисячі черкащан, які звернулися до центрів зайнятості, працевлаштуватися з допомогою держави вдалося тільки 25,8 тисячі осіб. Це й дає сприятливий грунт шахраям, які на проблемі безробіття примудряються робити бізнес, інформує Vechirka.net.

Для експерименту я виставила своє резюме на одному з сайтів працевлаштування. Вказала вакансію, яку шукаю, – журналіст, редактор, копірайтер. Одразу ж почали пачками надходити пропозиції, причому не тільки з Черкас. Пропонувалися високі зарплати, вільний графік роботи, повний соціальний пакет. Я одразу почала розсилати резюме, щоб розгадати, в чому пастка. Відповіді не барилися, мені одразу надходили листи про те, що я підходжу «компаніям із багаторічним досвідом». У деяких варіантах пропонувалося написати два пробні тексти на будь-яку тему (як у школі – твір), а тоді отримувати кілька тисяч зарплати, не виходячи з дому. Так часто використовують безплатну робочу силу, продаючи копірайтерські та рерайтерські матеріали. Інколи можуть і заплатити, скажімо, дві гривні за написаний текст обсягом сторінка А4.

Варіант відповіді інший: «Ваше завдання полягає в переформатуванні сканованих листів у цифровий вигляд. Один графічний файл дорівнює одній сторінці друкованого тексту». Тобто мені надсилають відскановані тексти, я повинна їх набрати й отримати за це кругленьку суму. У листі детально описувалося, у якому вигляді слід здавати матеріали, які є способи отримувати гроші за пророблену роботу. Пропонують заповнити анкету, з усією серйозністю попереджаючи, що, якщо я помилюсь адресою чи щось не вкажу, мою відповідь буде проігноровано. До речі, у базі віддаленого співробітника моїм номером був 367-ий. Коли я пройшла врешті всі можливі процедури, мені знову ж таки детально описали, як і що я маю робити – вибираю зі списку пропозицій із передруківки текстів пропозицію, що мені підходить. У списку пропозицій вказується обсяг, термін, тип роботи, порядковий номер. І тільки потім вказується – слід оплатити страховий внесок!

У листі пояснюється, мовляв, це пеня для замовника на випадок невиконання замовлення і його повернуть вам разом із першим гонораром. Далі – детальна табличка, за що і скільки треба платити. Так, скажімо, виконавши замовлення за 20 днів, набравши 68 аркушів на 2450 гривень, вам слід сплатити 70 гривень. Уявіть собі: якщо 400 пошуковців заплатять за перше завдання по 70 гривень – це 28 тисяч гривень прибутку!

Кілька офісів у Черкасах заробляють просто на співбесідах. Спочатку розхвалюють майбутню роботу, тоді пропонують купити літературу на 500 грн чи пройти курси. У результаті ви тільки витратите час та гроші і продовжуватимете носити статус безробітного. Але, якщо вам пропонують продати на день ліки більш ніж п’ятьом клієнтам чи пилосос вартістю п’ять тисяч доларів, умикайте здоровий глузд і скажіть собі – це нереально. У серйозній компанії вас також не змусять купувати одразу великий обсяг продукції на пробу чи під реалізацію, а також виконувати великий обсяг роботи без оплати.

Поради черкаського юриста, адвоката Миколи Шабліна

- Ніколи не давайте ніяких передоплат за роботу.

- Ніколи не погоджуйтесь на великий обсяг роботи без передоплати. Можна погодитися на тестове завдання, але воно повинно бути таким, яке не можна буде продати – частина тексту, 1-2 дні стажування. Цього достатньо, щоб переконатися в вашій компетенції.

- Звертайте увагу на те, коли була розміщена вакансія: якщо роботодавець розміщує вакансії постійно – можливо, він не готовий утримувати співробітників і платити зарплату. Звичайно, з цього випадку є винятки, коли шукають вузького спеціаліста, але в більшості випадків закрити поширену вакансію при сьогоднішньому стану ринку праці не складає труднощів.

- Якщо умови вакансії здалися вам заманливими – можливо, вам пощастило. Але, швидше за все, під цим криється шахрайство.

- Перед тим, як почати роботу, пошукайте інформацію про роботодавця в інтернеті. Наберіть номер телефону, електронну адресу – те, що вказано в вакансії. Звичайно, таким чином можна отримати достатньо інформації для прийняття рішення.